О ріках та річках

[iad58]

dzlarisa, з днем народження!

---

Все же кажется мне, что теме о ріках и річках в отзывах тесно, так что пусть тут будет реприза.

Расширенный набор цитат («Словники України» 1.5, електронне видання):

РІЧКА (водний потік); РІКА (перев. великих розмірів [NB! —iad])

---

Дніпро (річка в Східній Європі)
Волга (річка в Європейській Росії)
Ніл (річка в Африці)
Міссісіпі (річка; штат США)
Амазонка (річка в Південній Америці)

Ма-аленький параллельный корпус в первом комментарии.

Comments

А. Довженко, «Душа моего народа»

[iad.livejournal.com]

[…] нельзя ничего на свете так любить, как большую речку, большую свою воду, которая непрестанно течет вдоль родных берегов.	[…] не можна нічого в світі так любити, як велику річку, велику свою воду, що тече безупинно поміж рідних берегів.	[…] немагчыма нічога ў свеце так любіць, як вялікую раку, вялікую сваю ваду, што цячэ няспынна паміж родных берагоў.
Описать речку ранним утром, когда из розового тумана начинают выплывать деревья […]	Описати річку раннім ранком, коли з рожевого туману починають випливати дерева […]	Апісаць рэчку ранкам, калі з ружовага туману пачынаюць выплываць дрэвы […]
Какая прозрачная и мягкая в реке вода.	Яка прозора й м'яка в річці вода.	Якая празрыстая і мяккая ў рэчцы вада.
Кончается анархическое бытие Волги и Днепра. Перестают они быть реками. Превратим мы их в запланированные культурные водные бьефы.	Кінчається анархічне битіє Волги і Дніпра. Перестають вони бути ріками. Перетворим ми їх в заплановані культурні водні б'єфи.	Заканчваецца анархічнае быццё Волгі і Дняпра. Перастаюць яны быць рэкамі. Ператворым мы іх у запланаваныя культурныя вадзяныя б'ефы.
Ни за что я не хочу уже расставаться с моей рекой.	Я не хочу вже і нізащо не розлучуся з моєю рікою.	Я не хачу ўжо і ні за што не разлучуся з маёй ракой.
Как много хочется мне сказать о любви к реке моей родной и ясной.	Як багато хочеться мені сказати про любов до ріки моєї рідної, ясної.	Як многа хочацца мне сказаць пра любоў да ракі маёй роднай, яснай!
Река моя, жизнь моя, где же и почему я так замешкался […]?	Річко моя, життя моє, де ж я так і чому забарився […]?	Рэчка мая, жыццё маё, дзе ж я так і чаму затрымаўся […]?
[…] что могу любить тебя всю жизнь, река моя, душа моего народа.	[…] що можу любити тебе все життя, річко моя, душа мого народу.	[…] што можна любіць цябе ўсё жыццё, рэчка мая, душа майго народа.
перевел И. Карабутенко	Олександр Довженко, «Душа мого народу …», з матеріалів до «Поеми про море»	пераклаў А. Чарнушэвіч

И.С. Нечуй-Левицкий, «Ночь на Днепре»

[iad.livejournal.com]

Дуб очутился на самой середине Днепра и стрелой помчался по быстрине.	Дуб потрапив на саму середину Дніпра й полинув по бистрині, мов стріла, самою серединою річки.	Дуб патрапіў на самую сяродку Дняпра і паплыў па быстрыні, быццам страла, самаю сярэдзінаю рэчкі.
[…] мне казалось, что я плыву по какой-то неоглядной реке, где едва видны берега, далеко от родного края.	[…] мені здавалось, що я пливу по якійсь велетеньскій річці, де ледве мріють береги, далеко од рідного краю.	[…] мне здавалася, што я плыву па нейкай волатаўскай рэчцы, дзе ледзь відны берагі, далёка ад роднага краю.
А наша лодка все летела, как стрела, по самой середине реки, по быстрине.	А наш човен все летів, як стріла, самою серединою річки по бистрині.	А наш човен усё ляцеў, як страла, самаю сярэдзінаю рэчкі па быстрыні.
Казалось, будто текла сверкающая, как стекло, широкая река, под лесом красная, посредине оранжевая и желтая, а на другом берегу зелено-синяя.	Здавалось, ніби текла блискуча, як скло, широка річка, попід лісом червона, посередині оранжова й жовта, а на другому березі зелено-синя.	Здавалася, нібыта цякла бліскучая, як шкло, шырокая рэчка, каля лесу чырвоная, пасярэдзіне аранжавая і жоўтая, а на другім беразе зялёна-сіняя.
перевел С. Широков	І. С. Нечуй-Левицький, «Ніч на Дніпрі» (фрагменти)	пераклаў М. Хведаровіч

Д.И. Яворницкий, «Через днепровские пороги»

[iad.livejournal.com]

[…] название Днепр, в котором известный славист Шафарик различает два слова: санскритское «дан» — река и тракийское или готское слово «парис, перес» — поток,	[…] назва Дніпро, в якій відомий славіст Шафарик вбачає два слова: санскритське «дан» — ріка і тракійське або готське слово «паріс, перес» — потік,	[…] назва Дняпро, у якой вядомы славіст Шафарык заўважае два словы: санскрыцкае «дан» — рака і тракійскае або гоцкае слова «парыс», «перэс» — паток.
то есть Днепр — это текущая река.	тобто Дніпро — це текуча річка.	Гэта значыць Дняпро — рэчка, якая цячэ.
Порог — это каменная гряда, перегораживающая реку от одного берега до другого,	Поріг — це гряда каменю, яка перегороджує річку од одного берега до другого,	Парог — гэта града камення, якая перагароджвае рэчку ад аднаго берага да другога,
а заборы — это каменная гряда, которая занимает лишь часть реки,	а забори — гряда каменю, яка займає тільки частину річки,	а «заборы» — града камення, якая займае толькі частку рэчкі,
оставляя свободный проход у одного какого-либо берега реки […].	даючи вільний прохід з одного якогось боку річки […]	даючы вольны праход з якога-небудзь аднаго берага рэчкі […]
«[…] до крепости Александровской, стоящей у устья реки Сухой Московки; […]»	«[…] до кріпості Олександровської, що стоїть коло устя річки Сухої Московки; […]»	«[…] да крэпасці Аляксандраўскай, што стаіць ля вусця рэчкі Сухой Маскоўкі; […]»
«Истребление такового по реке неудобства в рассуждении плавания было в мыслях […]»	«Знищення на річці такої перешкоди од порогів для плавання було ще в думці […]»	«Знішчэнне на рэчцы такой перашкоды ад парогаў для плавання было яшчэ ў думцы […]»
перевел С. Широков	Д.І. Яворницький, «Через дніпрові пороги», з книги «Дніпрові пороги»	пераклаў А. Чарнушэвіч